Зберігання пального: основні вимоги

Перегляди: 7

Суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне лише за наявності відповідної ліцензії, окрім визначених законом винятків (наприклад, для бюджетних установ або зберігання у споживчій тарі до 60 літрів для власних потреб). Зберігання пального — це надання послуг та/або діяльність, пов’язана з прийманням, навантаженням, розвантаженням, розміщенням та/або видачею пального (власного чи отриманого від інших осіб). Основні вимоги до зберігання пального встановлені ст. 28 Закону України від 18.06.2024 р. № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Основні положення:

  1. Ліцензія. Зберігання пального дозволено лише за наявності ліцензії:

    • на зберігання пального;

    • або на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

  2. Кожне місце зберігання має бути окремо ліцензоване — як для комерційної, так і для внутрішньої потреби.

  3. Винятки з ліцензування. Ліцензія не потрібна, якщо зберігання здійснюється:

    • на місцях виробництва або торгівлі пальним (за умови наявності відповідної ліцензії на виробництво/оптову/роздрібну торгівлю);

    • підприємствами, що повністю фінансуються з держбюджету або є частиною держрезерву;

    • для технологічних потреб на нафто- і газовидобувних об’єктах (якщо пальне не реалізується).

  4. Без ліцензії дозволено зберігання у споживчій тарі до 60 літрів для власного споживання та/або промислової переробки.

  5. Заборонено зберігати пальне без підтверджуючих документів, зокрема:

    • митної декларації (для імпортерів);

    • первинних документів (для торговців);

    • накладної або договору зберігання (для складів);

    • документу прийняття (для внутрішніх потреб).

  6. Інформування під час перевірок. Під час перевірки суб’єкти господарювання повинні надати:

    • адреси/кадастрові номери земельних ділянок, де розміщені ємності для пального;

    • їхню кількість та місткість;

    • доступ до огляду таких ємностей.

  7. Оновлення інформації в реєстрі. Дані про місця зберігання, їхню кількість, призначення, тип використання (власне/орендоване тощо) мають бути актуальними та внесеними до реєстру податкових органів.
    Зміна цієї інформації вимагає оновлення облікових даних через форму № 20-ОПП. Зміни мають бути внесені вчасно, щоб уникнути штрафів і проблем під час перевірки.

Нагадуємо: для отримання ліцензії суб’єкт господарювання повинен бути зареєстрованим у податкових органах, повідомити про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП, пройти електронну ідентифікацію в Електронному кабінеті та здійснювати листування через нього відповідно до чинного законодавства.

Надрукувати